Палацово-парковий ансамбль останнього гетьмана України Кирила Розумовського

 Головною окрасою і, навіть символом Батурина вже понад 200 років вважається палац останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Розташований на терасі високого лівого берега Сейму викликає щире захоплення чистотою ліній та пропорціями.

Палац Кирила Розумовського

Оригінальні частини колон, пілястр іонічного портику головного
фасаду палацу Кирила Розумовського

  Після поразки Івана Мазепи, за царським велінням, столицею Лівобережної України став Глухів. І тільки за чотири десятиріччя по тому імператриця Єлизавета за особливі заслуги дозволила гетьману К. Розумовському відбудувати Батурин. У 1764 році Катерина II знищила гетьманство в Україні разом із залишками української державності, а останньому гетьману подарувала Батурин із навколишніми селами та титул фельдмаршала.

 За три з половиною десятиліття, у 1799 році на високому березі річки Сейм розпочалося будівництво великого палацового комплексу за проектом видатного архітектора Чарльза Камерона. До 1803 року тривали масштабні будівельні роботи. Батуринський палац - єдине творіння геніального архітектора на території України.

 Триповерховий палац, зведений у стилі класицизму був (і є натепер) домінантою усього комплексу. По обидва його боки розташовані двоповерхові флігелі, в яких налічувалось декілька десятків кімнат. Декоративною огорожею вони з'єднувались в одне ціле із палацом. За огорожею був розташований парк у англійському стилі.

  Зберігся генеральний план садиби, на якому показана планувальна схема внутрішнього двору із лісовими насадженнями, що позначені як липовий гай.

 Мурована триповерхова будівля палацу розташована на південній околиці Батурина на високому плато річки. Палац має компактне планування: він прямокутний у плані з двома напів ротондами на бічних фасадах. Перший поверх палацу було запроектовано в дусі римської архаїки. Головний фасад прикрашає стрункий портик з восьми колон іонійського ордеру (на два поверхи). Звідки відкривається вид на заплаву Сейма, помережену луками й лісами. З відкритої тераси протилежного фасаду, що спирається на колонаду тосканського ордеру, постає затишний вид на парк і довкілля. Історик архітектури Ф.Горностаєв відзначав, що "Батуринський палац являв таку єдність архітектури і пейзажу, рівного якій немає ніде".

 Кожний поверх палацу мав своє функціональне призначення. У підвальному поверсі планувалося розмістити гардеробні кімнати і комори (до речі, саме за таким призначенням підвальний поверх використовується і зараз), на першому поверсі - бібліотеку та кабінети, на другому - зали для урочистостей, на третьому - спочивальні. Інтер'єр прикрашали ліпниною, розписами і плафонами, картинами і скульптурами роботи кращих майстрів своєї доби.

 Все змінилося після смерті К.Розумовського у 1803 році - оздоблювальні роботи було припинено, а палац залишився без належного догляду. В 1824 році пожежа знищила майже всі інтер'єри палацу. За часів Російської імперії у 1908 і у 1911 роках були спроби потурбуватися про долю палацу і паркового комплексу. У 1909р. Батурин відвідав правнук К.Розумовського Каміл Львович Розумовський (представник віденської гілки родини), який виділив кошти на реставрацію палацу, де мав намір створити Музей народного мистецтва. До 1913 року тривали роботи з відбудови за проектом архітектора Олександра Білогруда і під його безпосереднім керівництвом. Але подальші трагічні події в Європі і країні перервали роботи по відновленню шедевра. В 1923 році споруда серйозно постраждала і знову від пожежі, приблизно тоді ж були вщент зруйновані флігелі. 

 У другій половині XX століття було декілька спроб розпочати поновлення палацово-паркового комплекса у Батурині. І тільки у 2002 році Віктор Андрійович Ющенко (тоді ще Прем'єр міністр України) розпочав активно залучати архітекторів і меценатів для розробки і втілення комплексної програми збереження пам'яток заповідника "Гетьманська столиця".
 Роботи з відродження палацу, відбудови флігелів проводились в 2005-2008рр. У 2008 році на завершальній стадії реставрації були залучені вже і державні кошти та виконано величезний обсяг оздоблювальних робіт (хоча кущі троянд в парку досаджують ще й досі). Нарешті, після двох сторіч занепаду, 22 серпня 2009 року за участі Президента України В.А. Ющенка відбулось урочисте відкриття відреставрованого, майже повсталого з попелу палацу К.Розумовського та експозиції виставки "Українське відродження".

Роботи по відновленню палацового комплексу тривають

 Палац зустрічає портретами гетьмана Кирила Розумовського і архітектора Чарльза Камерона. Поміж ними розміщена скульптура музи Полігімнії, яка є покровителькою високої поезії гімнів, державності та відродження (автор Гоза Мирослав). Подруги Полігімнії, інші музи вітатимуть вас у різних залах палацу.

Кирило Розумовський з Полігімнією

  На першому поверсі палацу представлені численні свтілини палацу різних років і різного ступеню занедбаності, родинні портрети Розумовських (копії з оригіналів), палаш Кирила  Розумовського, який нащадок гетьманського роду Григір Розумовський подарував музею в день його відкриття. Далі є зал із портретами імператорської родини, виконані невідомими художниками кінця XVIII ст., що належали до школи В.Боровиковського.

рештки оригінального "вбрання" палацу

  На першому ж поверсі облаштована каплиця, яка була освячені Патріархом Філаретом. Тут можна оглянути унікальне зібрання ікон XVII ст.: вівтар, Страсті Христові, Ангел визволяє Святого Петра із в'язниці, Свята Варвара, Свята Трійця.

  В залах палацу періодично демонструють ікони з Козелецького храму, що перебувають на постійному зберіганні у Чернігівському музеї.

  Також в палаці є доволі цікава власна колекція сучасних картин українських митців. Одна з них ілюструє місцеву легенду про скрипаля, який був так зачарований красою палацу, що уві сні грав на скрипці на його даху.

 Інтер'єри другого поверху відновлені за кресленнями збережених робіт архітектора Ч.Камерона. Вражає витончена композиція ліпнини і розписів, гамма кольорів, чудово підібрані освітлювальні прилади і малюнок паркету. Функціональне призначення залів другого поверху відновлене згідно із планом архітектора (знайдені історичні документи). Тож бальна зала і приміщення парадної їдальні відтворені, практично, за задумом автора.

Бальна зала палацу

перший поверх

перший поверх

в одній із кімнат другого поверху

Велика обідня зала

Мазепіна

  Також на другому поверсі планувалось розміщення кабінету самого гетьмана і бібліотеки. У 1774 році зібрання книг Розумовських налічувало 2000 примірників.

 Меблі у палаці К.Розумовського частково відібрані із фондів заповідника "Гетьманська столиця", частково передані на тимчасове збереження музеями Львівщини.

  Спільними зусиллями вдалося зробити музей, який вражає, це справжня гордість України.