Хотинська фортеця - свідок більш як тисячолітньої звитяги українських воїнів

  На скелястому мисі правого берегу Дністра височіє сувора і грізна Хотинська фортеця - свідок кривавих боїв і героїчних звитяг багатьох поколінь.

Замок-фортеця Хотин

Так виглядає територія фортеці з Константинопольської брами

 Від Чернівців до Хотина близько 60 км. В стародавньому містечку Хотин і знаходиться славнозвісна фортеця, відома на всю Європу навколишніми битвами. Фортеця розташована в низовині, що з трьох боків оточується узвишшями. Це рішення свідчить про те, що Хотинська фортеця була споруджена задовго до появи не тільки артилерії, а метальних машин. Перші фортифікаційні вали і дерев'яні загородження археологи датують X-XI ст.

  У X-XI ст. тут знаходився один з найважливіших оборонних і торгових пунктів Київської Русі, а згодом - Галицького князівства. В XIII ст. дерев'яні укріплення фортеці замінені на кам'яні. Територія стародавнього кам'яного замку-цитаделі знаходилася у північній частині сучасного фортечного двору і від Північної башти до стін Комендантського палацу. Перша фортеця була невеликого, площею не більше 2 га. обнесена муром і шестиметровим ровом. Наприкінці XIV ст. Хотин увійшов до складу Молдавського князівства.

 Місто Хотин набуває важливої військово-політичної ваги як торговельний і митний пункт на північному кордоні Молдавії. Широке застосування артилерії, що почалося із середини XV ст. спонукало Молдавського господаря Штефана III (1457-1504 рр.) капитально переробити Хотинську цитадель. З певними змінами зовнішній вигляд фортеці зберігся до наших днів. Основне ядро твердині являє собою неправильний овал з кам'яними стінами, товщиною до 8 м, і вежами: Північною, Східною (її ще інколи звали вежею Смертників, адже саме звідси скидали засуджених на смерть), Західною (Комендантською), Південно-західною і Південною (В'їзною). Висота веж сягає 40 метрів. Найбільшою є "Вежа останньої оборони" у північній частині фортеці. В основі її - прямокутник (12 на 8 метрів). Стрільниці, що розміщені у 3 яруси мають форму ключа. Майже всі вцілілі замкові споруди датовані XV ст., окрім В'їзної башти, яку звели у XVIII ст., та Південно-Західної, яку звели у XV ст., а у XVIII ст. відновили. 

Південна башта та міст до замку

"зріз" фортечної стіни, Східна башта і Дністер

Ясська брама і міст (вигляд з замкового мосту)

 Мури замку прикрашені геометричним орнаментом із червоної цегли. За однією з версій такі орнаменти є символами Вавилонської башти (можливо як ознака мудрості зодчих) та Голгофи (однієї з найбільших християнських святинь). Таке оздоблення є характерним для українського і молдавського декоративного мистецтва. Декоровані в такий спосіб стіни набували додаткової міцності, захищені ще й силою віри.

"голгофи"

"вавілони"

 При зведенні замку-фортеці вдало використаний рельєф місцевості. В середині - пласка площадка приблизно 110 на 55 метрів. Тут розміщені надвірні споруди: палац старости або Комендантський палац, що має стіни, викладені декоративною "шахівницею" (комбінація червоної цегли та білокам'яних блоків), церква, яка поєднує романський і готичний стилі, казарми, глибоку криницю, вирубану в скелі (відстань до води 57-62 метри).

В'їзна башта, вигляд з середини замку

Південно-Західна та Західна башти

Колодязь

Комендантський палац

Західна башта

Північна башта

Замкова церква і Східна башта

"мастхев" будь-якого замку-фортеці - експозиція приладдя для катування

Південно-Західна башта

а тут явно ще будуть якісь цікавинки від археологів

 Протягом XVI-XVII ст. фортеця внаслідок запеклих боїв та дипломатичних перемовин багато разів змінювала володарів. Належала Польщі, Молдові, Османській імперії. В 1621 році тут відбулась відома на всю Європу Хотинська битва, що врятувала Західну Європу від експансії ісламу. Польсько-козацькі війська під головуванням Яна Ходкевича та Петра Конашевича-Сагайдачного завдали нищівної поразки 250-тисячному турецькому війську. Султан Осман II змушений був укласти несприятливий для себе Хотинський мир, однак фортеця залишилася в руках турків. Під час козацьких воєн замок двічі: в 1650 та 1653 роках був здобутий військом Богдана Хмельницького. Пізніше війська Яна Собеського розгромили 65-тисячну армію Хусейна Паші і остаточно зайняли фортецю.

Пам'ятний знак на честь 370-річчя Хотинської битви

 Однак на початку XVIII ст. османам вдалося закріпитися тут надовго. Треба визнати, що турки про Хотин дбали. В 1711-1718 роках за допомогою французьких інженерів було здійснено реконструкцію цитаделі. Навколо замку булло зведене зовнішнє кільце укріплень з бастіонами по периметру - Нову Фортецю (1200 на 250 метрів), а також вали з ровами. До фортеці вели 4 брами: Кам'янецька (вона ж Потайна брама), Ясська, Константинопольська або Бендерська (саме через неї туристи входять до фортеці) і Водяна (Подільська) брама біля самого Дністра, пізніше (в XIX ст.) з'явилася ще одна - Руська брама. В середині були розташовані казарми, мечеть (на світлині 100-річної давнини можна побачити навіть залишки мінарету), комендантський будинок, склади, торгові лавки, кажуть, що і без турецької лазні і гарему з дівчатами теж не обійшлося. В спокійні часи тут могло розташовуватися військо чисельністю 20 000 вояків, а у військовий час - до 60 000. Територія фортеці трішки нагадує величезний сад каменів - ні з однієї точки ви не побачите всі захисні споруди 😉

вас вітає Хотинська фортеця

Південно-східний бастіон

Константинопольська (Бендерська) брама

Південний бастіон

Константинопольська брама

ви увійшли на територію фортеці і озирнулися

Південно-західний бастіон укриває від ока лінивих туристів Ясську браму

не дуже ліниві туристи все ж знаходять Ясську браму

залишки фортечних стін

Ясська Брама і Західний бастіон

руїни башти над потоком

міст через поток

Південно-східний бастіон

Південний бастіон і ров

Рештки мечеті та церква Олександра Невського

Комендантський будинок

Хотинська фортеця десь 100 років тому
(джерело: 
https://www.5.ua/regiony/lehendy-khotyna-iak-divchyna-z-hlechykom-vriatuvala-misto-224513.html)

 Хотинська фортеця стала наймогутнішим вузлом Османської імперії. Але під час російсько-турецьких воєн її кілька разів захоплювали російські війська. Найвідомішою є Ставчанська битва 1739 року після якої місцевість біля Хотина увійшла до складу Російської імперії. На відновлення Хотинської фортеці було витрачено 4810 рублів золотом. В 1835 році для розміщеного тут російського гарнізону споруджено церкву Олександра Невського та гарнізонні майстерні. Невдовзі замок втратив своє оборонне значення.

Церква Св. Олександра Невського

  У грудні 2011 року Хотинська фортеця стала одним з переможців 3-го етапу Всеукраїнської акції "7 Чудес України" в категорії "Замки, палаци, фортеці".

 Як кожна пристойна старезна фортеця, Хотинська має свою легенду з дівчиною, яка чи то замурована в стіні при зведенні замку, чи то вбита ворогами, коли несла глек з водою захисникам фортеці. І саме тому одна з замкових стін постійно вогка.

 У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: "Захар Беркут", "Ясса", Чорна стріла", "Гадюка", "Стріли Робін Гуда", "Три мушкетери", "Тарас Бульба". В мирні часи тут щорічно проходили фестивалі історичної реконструкції.