Старий Київ або Верхнє місто - найдавніша частина Києва. Саме тут розташована відома ще з XII ст. Михайлівська площа. Вона набула значимості і певної конфігурації як простір перед в'їздом до Михайлівського Золотоверхого монастиря. Про історичну значущість цієї площі говорять назви вулиць поряд з нею: Десятинна, Трьохсвятительська, Володимирська, Велика Житомирська.
Жоден путівник по Києву не оминав своєю увагою Михайлівський Золотоверхий монастир. План собору та опис його фасаду вмістив у своєму історичному дописі київський губернатор Фундуклей.
Історія виникнення Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря здавна оповита великою кількістю легенд та переказів. Сама назва пов'язана з іменем Архистратига Михаїла - покровителя Києва. Чимало істориків вважає, що монастир був заснований ще в епоху хрещення Русі і постав замість язичницького святилища. 1108 рік - перша літописна згадка про Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. Михайлівський Золотоверхий собор був споруджений у 1108-1113 роках за правління онука Ярослава Мудрого Святополка Ізяславовича і під його його особистим патронатом. З архітектурної точки зору - це хрестово-купольний шести стовпний храм з трьома навалами. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески.
Михайлівський Золотоверхий монастир був одним з найбільших монастирів стародавнього Києва. Під час монгольської навали у 1240 році монастир зазнав суттєвих втрат: монголи пошкодили собор і зняли його позолочені бані. У 1465 році і Михайлівський храм і монастир було відновлено. Після чисельних розширень і добудов станом на XVI ст. Михайлівський Золотоверхий монастир був одним з найбільших та найбагатших монастирів України.
За будь-якої погоди приємно прогулятися територією Михайлівського Золотоверхого монастиря |
На території сучасного відбудованого Михайлівського Золотоверхого монастиря розташовані Київська православна богословська академія, церква Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова, дзвіниця, фонтан, а також Музей історії монастиря, розташований у дзвіниці та корпусі Варваринських келій. Після 2014 року стіни Михайлівського Золотоверхого монастиря стали Меморіалом сучасних героїв, полеглих за свободу України під час Революції Гідності та під час Визвольної війни українського народу проти навали росії.
На початку Революції Гідності, вночі 30 листопада 2013 року Свято-Михайлівський монастир став прихистком для розгромленого "беркутом" Євромайдану. Дзвони храму, як і в стародавні часи, підняли Київ.
11 вересня 1993 року до ювілею скорботної дати, біля стін монастиря постав пам'ятний знак Жертвам Голодомору 1932-1933 рр.
Свою назву Михайлівська площа отримала у 1869 році, після зведення на місті старих укріплень будівлі Присутственних місць (1857р.), що розділила простір між Софійським і Михайлівським соборами. Михайлівська площа змінила декілька найменувань. Була Міліцейською (всередині 30-х років XX ст.), з 1937 - Урядовою, з 1961 - Радянською, а з 1977 року - площею М.І. Калініна. Історична назва повернулася у 1991 році.
Свято Писанки на Михайлівській площі 2016 рік |
Свято Писанки 2018 рік |
"Присутственні місця" (зрозуміло, що тут постійно були присутні чиновники та чолом бітники) або "Київський пентагон" - п'ятикутний комплекс адміністративних будівель в стилі класицизму двічі надбудовували в різні часи. В комплекс входить і пожежна частина з вежею. Наш київський Пентагон завжди виконував саме адміністративні функції (зараз тут і МВС, і пожежники, і Мін'юст), а у громадянську війну тут була адміністрація Деникина.
![]() |
Січень 2022 року, святкові вогні прикрашають навіть київський "Пентагон" |
Червень 2022 - мішки з піском "прикрашають" вікна першого поверху того ж таки київського "Пентагону" |
Будинок, який з 2006 року належить Дипломатичній академії МЗС України, був споруджений близько 1860 року за проєктом Олександра Беретті в стилі класицизму. Тут, свого часу, перебувало і керівництво Київського військового округу, і Перше реальне училище, і Дитячий театр, і циркове училище.
У 1911 році перед будівлею було встановлено пам'ятник княгині Ользі, апостолу Андрію Первозванному та просвітителям Кирилу та Мефодію за авторства скульптора І.П. Кавалеридзе. Більшовицькими вандалами було знищено княгиню в 1919 році, а на її місці розбили сквер. Пам'ятник відновили у 1996 році. Тоді ж почали відбудовувати (переважно коштом меценатів) і Михайлівський Золотоверхий собор, який заново відкрили у 1998 році.
Княгиня Ольга - мудра, сильна, харизматична постать. Вона була дружиною князя Ігоря - правителя Київських земель. В останні роки князювання Ігоря виник конфлікт із князівством деревлян. За літописами, у 945 році біля міста Іскоростеня було вчинено підступну розправу над князем Ігорем. Після загибелі чоловіка, регентське правління при малолітньому сині Святославі перейшло до Ольги.
Першою справою княгині була жорстока помста - за посередництвом пташок був спалений Іскоростень. Після приборкання деревлян, Ольга не вела жодних воєн, а наполегливо працювала над наведенням ладу у державі. Нею були впроваджені обов'язкові норми податків, укладено торговельну угоду із Візантійським імператором Костянтином VII. Таким чином, шлях "із варяг у греки" Дніпром через Київ сприяв зростанню багатства і могутності Русі. У 957 році княгиня Ольга прийняла хрещення і намагалась зробити християнство державною релігією.
Правила в Києві княгиня Ольга до 962 року, до повноліття сина Святослава. Канонізована православною церквою
Останні роки на Михайлівській площі до знакових свят відбувається показ новітньої військової техніки вітчизняного виробництва. Техніка розташовується навколо пам'ятника славетній Ользі, біля будівлі (і навіть у внутрішньому дворі) МЗС України. Танки "Оплот", самохідна гаубиця "Богдана", броньовані "Козаки", "Стугни" та "Корсари", маленькі та великі безпілотники, техніка для розмінування демонструють спроможність Держави себе захищати. Маємо сусіда, що століттями плекає манкуртів, зазіхає на нашу історію, народ, територію, життя і навіть майно. Тож для процвітання у мирній злагодженій праці і любові Україні необхідні єдність і зброя.
Можливість полазити всередині - велике задоволення для дітлахів. Військові, мабуть, не дуже раділи, бо, підозрюю, що багато дрібних деталей розчинилися в просторі 😊 |