Асуан, розташований на півдні Єгипту, друге за величиною місто країни

 Відвідати Асуан мають змогу ті туристи, які відважились здійснити круїз по Нілу. Саме в Асуані закінчується незабутня подорож великою рікою Африки.
 Асуан - ворота до стародавньої Нубії, він століттями був центром торгівлі із Суданом. Зупинка круїзних суден розташована навпроти відомого острова Елефант (Елефантино, Абу - місто слона чи слонової кістки), добре видно шикарний готель, де керівники Єгипту влаштовували міжнародні зустрічі і перемовини. На Елефантині є залишки стародавнього міста часів Птолемеїв та римлян. Весь острів був присвячений культу бога-барана Хнума. Також на Елефантині зберігся один з численних ніломерів (нілометрів).
 Сучасне місто Асуан розташоване на східному березі Нілу. Поряд з Асуаном розташовані каменярні, де здавна видобувався і оброблявся граніт, який потім транспортували Нілом до численних майданчиків, на яких будували храми.

 Асуан - всесвітньо відомий не тільки завдяки розташованим поряд Нубійським храмам, але й тому, що тут знаходиться Асуанська гідроелектростанція. Асуанська ГЕС і велика Асуанська гребля були побудовані за допомогою СРСР у 60-х роках минулого сторіччя. Велика Асуанська гребля - грандіозна інженерна споруда, значення якої для життєзабезпечення сучасного Єгипту важко переоцінити. Назва "Велика Асуанська гребля" з'явилась тому, що є ще і мала гребля і стара ГЕС, побудовані англійцями на початку XX століття.

  Велика гребля має туристичну зону із оглядовими майданчиками та сквер із меморіалом у вигляді стилізованого лотосу, що присвячений будівельникам ГЕС і греблі. На стінах меморіалу - текст із подякою радянському народу, барельєфи з портретами президентів Єгипту Гамаля Абдель Насера і Анвара Садата (а раніше тут був портрет Микити Хрущова, але політика вносить корективи у посвяти).

  Із великої Асуанської греблі добре видно величезну різницю у рівні води Ніла по обидва боки від греблі. Будівництво ГЕС і перекриття Нілу греблею дозволило вирішити важливе для Єгипту питання щодо забезпечення країни водою. Штучне море Насера містить чотирирічний запас води для потреб країни.

 Перекриття Нілу греблею і будівництво ГЕС змусило розв'язувати декілька проблем, пов'язаних із можливою втратою через затоплення пам'яток історії і архітектури стародавнього Єгипту. Так, науковці 60 країн приймали участь у збереженні (перенесенні в безпечне місце) храмів Абу-Сімбел і багатьох інших пам'яток. Храм Дебод та храм Дендур були передані країнам, які допомагали в збереженні пам'яток. Храм Ізіди (Ісіди) було перенесено в безпечніше місце - на сусідній острів. Цей храм добре видно з великої греблі.

  З історичних джерел відома інша назва цього храму - комплекс Філе з великим храмом богині Ізіди, дружини Озіріса та матері Гора. А неподалік, на сусідньому острові Бигга спочивало тіло Озіріса. Храмовому комплексу більше 2,5 тисяч років і вони були місцем паломництва мешканців Верхнього Єгипту, оскільки прославляли силу справжнього кохання і духовності завдяки яким богині Ізіді вдалося воскресити свого чоловіка бога Озіріса.

 Туристи мають можливість здійснити мандрівку між островами на маленьких човнах-фелуках і відвідати храм Ізіди, який з архітектурної точки зору є зразком класичного храму стародавнього Єгипту часів Птолемея і перлиною серед Нубійських храмів. Хто не дуже любить давні храми та міста, можуть відвідати нубійське селище.
 Біля Асуана ведуть роботи по реконструкції храмів богині Сатет (на Елефантині), богині Хатхор, фараона Імхотепа. Два останні знаходяться на острові Агилкія, разом з перенесеним з острова Філе храмом Ізіди.
 Окрім безперечних позитивів, велика Асуанська гребля принесла і певні екологічні проблеми - менше родючого мулу стало потрапляти на поля нижче греблі, навпаки, мул піднімає рівень озера Насера. Менше поживних речовин для риб потрапляє в Середземне море, а ще місцеві мешканці кажуть, що всі нільські крокодили залишилися в Ефіопії і їх вже немає в Єгипті.