Спогади про український Крим. Гора Кішка та Байдарські ворота

 Від Лівадії до Байдарських воріт вам зустрінеться багато цікавого. Про Юсуповський (Кореїзький) та Воронцовський (Алупкінський) палаци вже згадано. А ще є Храм Святого Архістратига Михаїла, що знаходиться майже посеред дороги. Його збудували на місці давнього храму коштом благодійників і освятили в листопаді 2006 року. З оглядового майданчику біля храму відкриваються чудові панорами Ялти, гір і моря.

Храм Святого Архістратига Михаїла

дзвіниця Храму Святого Архістратига Михаїла

 Наступна зупинка мандрівника може бути біля маленького, наче іграшкового палацу, побудованого в 1912 році в кращих традиціях лицарських замків - тут є башти, прапорці, зубчасті стіни. Цей палац є однією з візитівок Криму - це Ластівчине гніздо. Краса цього замку вразила і суворого регулятора - Національний банк випустив монету "Ластівчине гніздо". Після руйнівного кримського землетрусу 1927 року, Ластівчине гніздо знаходиться під постійною загрозою руйнування, оскільки скеля Аврора, яка є основою і фундаментом, "обзавелася" серйозними тріщинами.

палац Ластівчине гніздо

монета Ластівчине гніздо

 Далі наш шлях лежить до гори Кішка. Гребінь гори нагадує обрисами кішку, що вигнула спину та приготувалася до стрибку (голова біля моря, а хвіст перерізаний дорогою). Окрім того, що з гори відкриваються розкішні краєвиди, тут на горі Кішка гай давніх дерев ялівцю, суничного дерева та кримської сосни. Кажуть, що коли вітер віє з гори, над Сімеїзом лине тонкий аромат ялівцю. Хоча й в добрі часи ще до приходу сюди "руського миру" знаходилися вандали, що пиляли тисячолітні дерева. Завдяки чистоті води та майже повній відсутності хвиль, море біля Сімеїзу майже завжди має напрочуд гарний бірюзовий колір. Також на горі Кішка був рай для археологів - тут знайдені залишки поховань у вигляді кам'яних ящиків, що датуються VI-II ст. до н.е. та залишки фортифікаційних укріплень середньовічного замку Лімена Кале (XIII ст.). На Кішці і біля неї розташовано ще один цікавий об'єкт - Сімеїзька обсерваторія, заснована в далекому 1900 році меценатом та поціновувачем краси зоряного неба М.С. Мальцовим.

купол Сімеїзької обсерваторії

залишки давніх поховань

так виглядає Сімеїз з гори Кішка

море тут дійсно бірюзового кольору

залишки стіни замку Лімена Кале

 Спустившись з гори Кішка, продовжуємо свою подорож до Байдарських воріт. На шляху до них нас зустріне Фороська церква Воскресіння Христового, збудована на кошти промисловця О.Г. Кузнєцова на честь чуда спасіння імператора Олександра III та його родини в трощі потяга 17 вересня 1888 року. Церква збудована в мальовничому місці за 2 кілометри від Байдарських воріт на висоті 400 метрів на прямовисній червоній скелі. Освячення церкви відбулося в 1892 році. Боротьба з церквами не оминула і Фороську церкву - в 1924 році її було пограбовано (експропрійовані всі церковні цінності та знято хрести) і перетворено на склад. Під час Другої світової війни Фороська церква дуже постраждала від обстрілів, адже в її стінах знайшли прихисток захисники Байдарського перевалу, яких німці намагалися вибити звідти. Після війни і до 1969 року в церкві була закусочна для туристів, потім на довгі роки церква була взагалі закинута і залишена на милість "туристів", що залишали на її стінах пам'ятні написи про своє тут перебування. Важкий шлях до відновлення церкви Воскресіння Христового розпочався лише в 1980 році і тривав аж до 2004 року.

привітна Фороська церква Воскресіння Христового зустрічає мандрівників

церква Воскресіння Христового

краєвиди, що відкриваються від Фороської церкви

краєвиди, що відкриваються від Фороської церкви

   І ось нарешті, на висоті 527 над рівнем моря постають Байдарські ворота - архітектурна пам'ятка, споруджена в 1848 році на честь завершення будівництва Севастопольської дороги. З оглядового майданчика Байдарських воріт можна побачити море, Форос, церкву Воскресіння христового, зелені і кам'яністі схили.

Байдарські ворота

Чорне море, гори, Форос та Фороська церква

церква Воскресіння Христового з оглядового майданчику Байдарських воріт