Древнє місто Житомир - обласний центр на півночі України - острівець у океані лісів

 Житомир - стародавнє місто. На території, де лежить нинішній Житомир, ще у II ст. до н.е. жили древні племена. Датою заснування Житомира прийнято вважати 884 рік. За однією з легенд назва міста походить від імені дружинника князів Аскольда і Діра - Житомира, що оселився на скелі при злитті річок Тетерів і Кам'янка. Проте дослідники частіше пов'язують назву із словами "мир" і "жито", тобто із племенем хліборобів-житичів, що входило до союзу древлян.

 Згідно із багаторічними дослідженнями краєзнавця Георгія Мокрицького, Житомир виник як портове місто на берегах р.Тетерів. За часів заснування міста, річка Тетерів була судохідною і по ній пролягав торговий шлях греків. Насправді, через Житомир проходить найстаріший та найдовший торгівельний шлях - Via Regia або "Королівський шлях". Він поєднував вісім країн Європи та існував понад 2 тисячі років. Шлях починається в Іспанії, перетинаю всю південну Європу до України, йде через Львів до Житомира і далі.

 У 1240 році Житомир зазнав нападу орди хана Батия. Через сто років відбудоване місто стало власністю князів Литовських. Але ще не раз за свою історію Житомир лежав в руїнах і знову поставав із попелу. У 1440 році місто отримало Магдебурзьке право. Центром і найвизначнішою спорудою Житомира стає замок, що був перемурований і укріплений у 40-х роках XVIст. за проектом місцевого архітектора Семена Бабинського. Залишки підземних галерей і сховищ старої фортифікації знаходять і в наші дні.

 Після Люблінської унії 1569 року Житомир увійшов до складу Речі Посполитої. У 1594-1596 роках спалахнуло повстання під орудою Северина Наливайка і Григорія Побєди. Визвольна війна українців, яку очолив Богдан Хмельницький мала як успішні часи так і часи кривавої помсти. У 1648 році військо Богдана Хмельницького штурмом узяло Житомирський замок, а в 1651 році на північній околиці Житомира козацькі загони Івана Богуна розгромили 17-ти тисячне військо польської шляхти. Згодом саме Житомир був обраний місцем судової розправи з повстанцями.

 13 січня 1793 року частина Правобережної України разом із Житомиром увійшла до складу Російської імперії. Після входження до складу Російської імперії Житомир став одним із головних центрів, так званої, єврейської "межі осідлості". Розпочався масовий переїзд єврейського населення на "виділені" землі.

 На тепер, Житомир - головне місто і обласний центр Житомирської області, розлігся на мальовничих берегах річок Тетерів і Кам'янка. Легенями міста є лісові масиви, що його оточують. Та й саме місто є доволі комфортним і затишним із великою кількістю зелених зон: парків, скверів та бульварів. Так, у самому центрі в невеличкому лежить (або стоїть) гранітний валун - пам'ятник, на якому викарбувана дата заснування Житомира - 884 р., встановлений на честь 1100-ї річниці міста.

Камінь на честь заснування Житомира

  Поряд знаходяться ратуша (колишній магістрат), Свято-Хрестовоздвиженський Кафедральний собор (Хрестовоздвиженська церква), який донедавна був чи то архівом, чи то складом, стара будівля, що мала явно торгове призначення, симпатична стара кам'яниця та сучасний готель відомої мережі "Reikartz", будівля якого стилізована під давнину. Ця частина старого міста має назву Замкова гора. І саме тут на вулиці Костьольній зустрічає туристів і містян одна з найстарших пам'яток міста - Кафедральний собор Святої Софії (1737-1751 рр.) і дзвіниця (1743-1746 рр.). Будівлю дерев'яного костьолу розпочали зводити з ініціативи Єпископа Яна Самуїла Осса де Ожгі, на місці де раніше стояв костьол Діви Марії, знищений татарами у XII ст. Храм побудували у стилі ренесансу і бароко. В 1801 році його капітально перебудували вже в класичному стилі. Фасад розділений на 2 яруси з вежами. Висота дзвіниці - більше 26 метрів. За 2,5 століття свого існування костел уникнув руйнацій чи використання не за призначенням. Поряд розташувався пишний палац єпископів, збудований в необароковому стилі. Сьогодні тут Житомирський краєзнавчий музей.

Палац єпископів (вікаріат)

дзвіниця собору Святої Софії

Кафедральний собор Святої Софії

Іоанн Павло II

Кафедральний собор Святої Софії

Замкова гора

будівля Магістрату

Свято-Хрестовоздвиженський Кафедральний собор

  Головна вулиця Житомира - пішохідна Михайлівська. Раніше вона називалась Пилипонівською , бо виникла на місці села Пилипонівці в середині XIX ст. На Михайлівську її перейменували у 1888 році на честь купця-мецената Михайла Хаботіна.  У 1936 році  Михайлівська була першою заасфальтованою вулицею Житомира.

 На початку вулиці височіє церква Святого Архістратига Михаїла. Михайлівська церква належить до найстарших кам'яних споруд православної церкви в цих місцях. Вона зведена у 1856 році з ініціативи відомого в місті купця Михайла Хаботіна, який за власні кошти придбав ділянку землі і побудував храм. За часів більшовицького режиму і німецько-фашистської окупації будівля використовувалась як склад спорттоварів або конфіскованих у населення радіоприймачів. У 1985 році приміщення храму займав театр ляльок У жовтні 1991 року величну п'ятибанну споруду було передано житомирській громаді Української автокефальної православної церкви і почалося відродження церкви Святого Архістратига Михаїла.

церква Святого Архістратига Михаїла

  Ще однією візитівкою Житомира можна вважати пожежну каланчу на водонапірній вежі. Дивовижна будівля виглядає як залишок середньовічного замку. Побудована з червоної цегли споруда має багате оздоблення і, навіть, скульптури, що розташовані у нішах. Висота вежі 31 метр. Верхня частина має 2 ємності для води із загальним об'ємом 200 кубометрів. На висоті 20 метрів 10 контрфорсів у нео готичному стилі влаштовані для підтримки баків. Вежа має покрівлю у вигляді циліндричної оболонки із чверть сферичними банями, де посередині розміщувався черговий пост пожежної охорони міста. Практичне призначення споруди багатоцільове: збереження води, забезпечення тиску у водогоні, спостереження за наявністю пожежної небезпеки. Для XIX століття вежа у Житомирі була майже як хмарочос, побудована на Петрівській горі, вона на 40 метрів перевищувала основний рівень споруд міста.

водонапірна вежа

  Поряд із вежею знаходиться Житомирська обласна державна філармонія, побудована у 1858 році як театр, за проектом відомого архітектора Івана Штромма. Зал філармонії має унікальні акустичні властивості і розрахований на 600 глядачів. Всесвітньо відомий піаніст Святослав Ріхтер народився у Житомирі, тому, цілком природньо, що філармонії надано його ім'я.

Філармонія або міській театр

Філармонія і водонапірна вежа

стара промислова будівля навпроти філармонії

Де вулиця Пушкінська, поруч точно буде і Лермонтовська і там теж є цікаві будиночки:

 Поряд з історичними цікавинками у затишних місцях обов'язково причаїлись невеличкі ресторани або кав'ярні. Кава смачна, випічка вишукана, морозиво - чудове. До речі, кожна третя пачка морозива в Україні виготовлена саме у Житомирі (морозиво "Рудь").

 У перші години війни 1941-19445 років Житомир зазнав страшних бомбардувань, тому на площі Перемоги встановлено танк-переможець. Місцеві бають, що він навіть на ходу.

площа Перемоги, танк та Преображенський собор

площа Перемоги у Житомирі

  Поряд із танком височіє будівля Спасо-Преображенського кафедрального собору. Храм було зведено наприкінці XIX ст. (1866-1874 рр.) на місці василіанської церкви (1977 р.) за проектом архітектора К.Рохау. Храм оздоблений гранітом та лабрадоритом з кар'єрів Житомирщини.

Спасо-Преображенський кафедральний собор

  Чудовим місцем відпочинку мешканців і гостей міста є Старий бульвар, що має каскад фонтанів і переходить у парк, заснований бароном де Шодуаром (нині - парк імені Юрія Гагаріна). Каскад фонтанів був створений в 1980 році при підготовці міста до зустрічі Олімпійського вогню. Парк було закладено ще в XIX ст., головним меценатом та автором ідеї його створення, підбору екзотичних рослин був барон де Шодуар (хоча мало хто вже про це пам'ятає), кажуть що десь у парку схований клад із скарбами родини де Шодуар. Старий Бульвар - затишний і прохолодний. Але і тут є історичні пам'ятки: публічна бібліотека, будівля окружного суду (1893-1894 рр.). Споруда суду у стилі українського бароко зараз належить вишу, що опікується екологією.

на Старому бульварі

будівля Окружного суду

фонтан Старого бульвару

будівля Публічної бібліотеки

завершення Старого бульвару - пам'ятник Пушкіну

  Фонтани, скульптури, оздоблення Старого бульвару - всюди використано різнобарвний граніт з кар'єрів Житомирщини, навіть бордюрний камінь часто-густо гранітний. В одній із вулиць, що перетинають Старий бульвар причаївся дуже гарний і таємничий будинок із цікавим оздобленням.

  На Соборній площі в центрі міста розташований неокласичний храм - костел Святого Іоанна із Дуклі (1838-1842 рр). Святий Іоанн із Дуклі - канонізований чудотворець, вважається покровителем міста Львова.
 На вулиці Великій Бердичівській привертає увагу особняк нотаріуса Філіпова. Двоповерхова будівля у стилі бароко схожа на невеличкий палац. Пам'ятка архітектури XIX ст. перебуває у власності держави і дає прихисток аж 3 обласним осередкам держустанов.

особняк Філліпова

   Житомир - батьківщина геніального конструктора космічних кораблів С.П. Корольова. Тому тут створено єдиний в Україні музей космонавтики. Музей має три корпуси, один з яких - дім родини Корольових, де народився і певний час мешкав Сергій Павлович. У головному корпусі Музея розміщена експозиція з історії розвитку ракетобудування і космонавтики.

Музей космонавтики ім. С.П. Корольова

Меморіальний будинок-музей академіка С.П. Корольова

сусідній будинок із Меморіальним будинком-музеєм академіка С.П. Корольова

 Неподалік музею космонавтики є ціківі старі кам'яниці. Таку, наприклад, займає Житомирський коледж культури і мистецтв ім. Івана Огієнка.

коледж культури і мистецтв

 Одного дня не вистачить, щоб без поспіху із задоволенням оглянути цікаві місця Житомиру.  Тут цікавинки чатують на туристів майже на кожному кроці. Цікаві мурали, бронзові дівчата, або історичний екскурс в минуле Житомиру у вікнах департаменту містобудування Житомирської обласної ради.

Департамент містобудування Житомирської обласної ради

один з муралів у центрі Житомиру

  Тому добрим варіантом відпочинку може стати готель-ресторан "Шале" на околиці міста. Готель має комфортні номери із всім необхідним, ресторан із смачною їжею, а для підгодовування залізних коней поряд є аж 2 автозаправки.