Античне місто Сіде

  Руїни античного Сіде займають цілий півострів на півдні Туреччини поряд із сучасним курортним містом Манавгат.

Храм Аполлона в Сіде - ці 5 колонн впізнають майже всі 

 Відомо, що місто Сіде почало розбудовуватись ще в VII ст. до н.е. переселенцями із Західної Анатолії. Однак є свідчення того, що були знайдені свідчення про існування тут ще більш давніх поселень. Слово Сіде в перекладі з анатолійського діалекту означає "гранат".

 Місто Сіде було найбільшим портовим містом у регіоні Памфілія. Завдяки розташуванню на півострові, Сіде мав два порти.

 Геродот згадує Памфілію у складі Лідійського царства, але влада лідійців була поширена на Памфілію з заходу лише за часів Креза (приблизно у VI ст. до н.е.). Відомо що Лідійське царство було підкорене перським царем Кіром в ході персько-лідійської війни (546*547 рр до н.е). Памфілія потрапляє до складу першої сатрапії. Сіде перебувало у складі імперії Ахеменідів до 334 року до н.е., коли було завойоване Олександром Македонським і увійшло до складу його нової імперії. Але влада греків у цьому регіоні була недовгою - після укладання мирної угоди між персами і греками у 387 р. до н.е., перси встановили повний контроль над Памфілією. Історичні документи свідчать про те, що залежність від персів була невеликою: обсяг грошової данини як для Сіде, так і для Аспендоса був незначним, в містах не було  навіть військових гарнізонів, а місто-поліс Сіде, попри залежність, карбувало свою власну монету.

 Довгий час Сіде перебував у різних союзах: часом з греками, часом із Сірією. Входило місто і до складу союзницького Риму Пергамського царства. На початку II ст. до н.е. Сіде потрапив в орбіту впливу Римської республіки.

 Новою проблемою для Сіде стали кілікійські пірати. Однак, мешканці міста швидко пішли на активну та взаємовигідну співпрацю з піратами: в місті функціонували корабельні верфі піратів та невольничій ринок, де відбувалась торгівля захопленими у полон бранцями піратів. Ліквідацію діяльності піратів пов'язують з іменем Гнея Помпея. Його 120-тисячна армія у I ст. до н.е. захопила і зруйнувала всі відомі бази піратів.

 Згодом Сіде був включений до складу римської провінції Лікія-Памфілія. Період римського володарювання став часом найбільшого розквіту міста. Саме в той час були зведені або капітально перебудовані майже всі відомі сьогодні пам'ятки Сіде. Місто отримало акведук (ми всі пам'ятаємо з уроків історії що римляни завершували процес завоювання побудовою акведуків і доріг) і змогло позбутися проблеми нестачі питної води. Сіде залишався портом і був найрозвиненішим торговельним центром регіону. Основою добробуту міста були оливкова олія та торгівля рабами.

  Розповсюджується в цьому регіоні  християнство. Відомо, що у V-VI ст. Сіде стає центром єпископату Західної Памфілії. Але починаючи вже з VII ст.східна частина Анатолії стає зоною дій арабських завойовників.У 30 роках XII століття ситуація у Східному Середземномор'ї стає вкрай напруженою. Візантія втрачає контроль над Єгиптом, Палестиною та Сирією, а Кілікія і Памфілія стають ареною протистояння між Імперією та Халіфатом. Остаточна загибель Сіде пов'язана із захопленням турками сельджуками на початку XIII ст. В турецьких навігаційних сувоях місто згадується як зруйноване і порожнє. І було таким впродовж довгих 300 років.

 Туристам, що привезли себе погрітися та поплавати, туристичні агенції пропонують на зміну тюленячому відпочинку дуже цікаву екскурсію - подорож античним містом Сіде. Розпочинається піша мандрівка біля монументального фонтану Нимфеум. Колись це був 3-поверховий фонтан довжиною 35 метрів та висотою близько 15 метрів. Три яруси декоровані колонами коринфського ордеру і нішами з напів купольними склепіннями. В нішах були розташовані численні скульптури (багато з них перенесено у музей Сіде). Басейн Нимфеуму оздоблено мармуровим парапетом, який прикрашають барельєфи з міфологічною тематикою. Великий Нимфеум відігравав значну роль як початкова точка великого карнавалу, присвяченого відкриттю торгів на агорах Сіде. Карнавальна хода входила у місто через головні ворота, перетинала колонними проспектами, входила до театру і завершувалася у храмів Аполлона та Афіни.

Німфеум

 Навпроти Великого німфеуму знаходяться головні ворота міста, залишки міських оборонних мурів та перехрестя двох колонних проспектів - Великого і Малого. Далі туристи рухаються Великим колонним проспектом, Малий - залишається ліворуч. Вхід до Малого колонного проспекту заборонений - там провадять археологічні роботи. У Туреччині дуже дбайливе ставлення до своєї історичної спадщини: системно досліджуються всі залишки, дещо реставрується ті відбудовується, щось консервується. Біля залишків колон Малого колонного проспекта добре видно водовідний канал і жолоб для стічних вод.

ворота до міста Сіде

ворота, Малий колонний проспект і Великий колонний проспект

Малий колонний проспект

 Після побудови акведуку у Сіде з'явились велика кількість фонтанів і 3 терми: портова (гаванна), ринкова і велика терма.

Портова (гаванна) терма

Портова терма

 Добре видно залишки "елліністичних стін". Сіде, що розташований на півострові, потребував захисних фортифікацій як з боку суші, так і з моря. Муровані фортифікаційні споруди (стіни з баштами) було зведено у III-II ст. до н.е. Їх називають "елліністичні стіни", хоча вони значно перебудовувались та доповнювались новими захисними елементами і в римський і у візантійський період. Фортечні стіни та башти з боку суші збережені у доброму стані.

захисні мури Сіде

 Великий колонний проспект веде до центральної частини міста. Ліворуч та праворуч є залишки житлових будинків і прямокутна комерційна агора. До речі, агор - центрів громадського життя і торгівлі в Сіде було декілька.

Великий колонний проспект

 За комерційною агрою розташований величезний (17 000 місць) театр. Театр Сіде є унікальним для півдня Туреччини - немає пагорба, на який зазвичай частково спираються стіни. Тому місця для глядачів спираються на складну систему арок і склепінь. Циліндричні оболонки утворюють і дуговий коридор під глядацькими трибунами, перпендикулярно (за радіусами) також циліндричні склепіння облаштовують проходи між секторами. Майстерність та точність розрахунків давніх архітекторів сьогодні вражає особливо, коли сучасні зодчі не здатні побудувати більш менш якісну дорогу.

театр Сіде

  Туристи обов'язково пройдуть крізь арку Веспасіана (I ст. н.е), поряд з нею джерело. Споруда має ніші, які прикрашені були скульптурами античних богів. Скульптури з Великого Німфеуму та арки Веспасіана перенесені до музею Сіде, який облаштували в колишній римській ринковій термі і частково на ринковій агорі.

Тріумфальна арка (арка Веспасіана)

продовження Великого колонного проспекту

Тріумфальна арка з боку міста

 Невеличкими сучасними вуличками екскурсія прямує до південного мису півострова, де розташовані найбільш відомі символи античного міста Сіде - залишки храмів Аполлона і Афіни. Обидва храми були побудовані з білого мармуру в коринфському стилі. Поряд на великій площі є також рештки храму Деметри та храми римського і візантійського періодів. Дорогою до мису слід уважно дивитися під ноги, адже під товстим склом для туристів показані результати розкопок культурних шарів стародавнього Сіде - старі стіни, мозаїки, монетки і керамічні черепки.

скарби давнього Сіде під склом

 На південній набережній Сіде на стомлених туристів окрім пам'ятника Ататюрку, очікує безліч кав'ярень та симпатичних ресторацій, а в маленькому порту прогулянкові катери пропонують подорож вздовж мису Сіде, щоб помилуватися спорудами фантастичної краси, що дійшли до наших днів.

 Пішохідна екскурсія досить насичена і важка, тому зворотній шлях туристи можуть подолати на спеціальних блакитних автобусах, що безкоштовно відвезуть стомлених і переповнених враженнями мандрівників від театру до стоянки автобусів.

  Деякі готелі, що розташовані на узбережжі на захід від міста Манавгат, пропонують дуже приємну морську прогулянку легким катером до мису Сіде. Подорож триває одну годину, вітер дозволяє забути про спеку під час оглядин панорами багатьох містечок і готелів узбережжя, а майстерність капітана дозволяє насолодитись видами стародавнього Сіде з боку моря. Добре видно південну частину елліністичних укріплень, величні колони храму Аполлона і стіни храму Афіни та Деметри. Можна тільки уявляти як фантастично і витончено все це виглядало з боку моря в стародавні часи.