Як вже було сказано раніше, відвідувачам бальнеологічних курортів Свалявщини пропонується екскурсійна програма на будь-який смак. Для тих, хто хоче відчути себе паломником чи просто помилуватися на творіння сакрального зодчества саме цього регіону, є екскурсія монастирями. Комфортна і дуже цікава екскурсія на половину дня. Туристи мають змогу помилуватися краєвидами Карпат, дослідити, що росте на полях обабіч дороги (а ви знали, що на Закарпатті успішно масово вирощують не тільки полуницю, але й тютюн?) та ознайомитись з чудовими, багатими та доглянутими угіддями монастирів. При цьому організатори зберегли гендерну рівність 😉 - відвідуєте 2 чоловічі та 2 жіночі монастирі. Єдине що дошкуляє - всі ці монастирі досі не доєдналися до Православної церкви України (принаймні станом на травень 2024 року).
Найстаршим є Свято-Миколаївський жіночий монастир - православний монастир на Чернечій горі в місті Мукачеве. Перебуває під керівництвом Мукачівської і Ужгородської єпархії УПЦ МП (хоча так було не завжди - до середини 50-х років XX століття пастирське служіння у монастирі відбувалося під проводом Помісної Православної церкви Чеських земель і Словаччини). Миколаївська церква і будівля келій належать до пам'яток архітектури національного значення.
 |
| Миколаївський храм - головний храм Свято-Миколаївського монастиря |
 |
| так виглядають келії монастиря з площі перед храмом Святого Миколая, окрім головного завдання будівля ще виконує додаткову складну роботу підпірної стінки |
 |
| келії монастиря з іншого боку |
 |
| територія Свято-Миколаївського монастиря |
Згідно одних переказів, монастир було засновано ще в XI столітті київськими ченцями, що супроводжували доньку Ярослава Мудрого Анастасію до її майбутнього чоловіка короля Угорщини (на згадку про ті часи збереглися печери) Андрію I. Деякі легенди розповідають стандартну у давнину історію про перемогу над змієм - князь Федір Корятович (Коріятович) переміг змія (інші перекази кажуть, що страшного хижого звіра), а за допомогу в цій величній битві віддячив ангелу, поставивши в 1360 році дерев'яний храм в тому місці, де вказав ангел та розбудував вже існуючу обитель. Перші ж письмові згадки про Свято-Миколаївський храм відносяться до XIV століття. Спочатку це був чоловічій православний монастир. В 1491 році він навіть став резиденцією закарпатських православних владик. Після прийняття Унії монастир став відігравати важливу роль в пропагуванні уніатства. З 1664 року монастирем володів греко-католицький чернечий орден василіан. Ченці василіани зуміли зібрати у монастирському комплексі величезну кількість стародруків і стародавніх рукописних книг. Крім того, в монастирі вівся власний літопис.
 |
| Стара листівка з видом монастиря з іншого берегу річки Латориці (світлина з сайту Замки та храми України https://castles.com.ua/index.html ) |
За часи свого існування монастир неодноразово руйнувався в ході силенних війн і пожеж. В середині храму відчувається плин часу і безжальність вогню (але фотографувати, на жаль, не можна). Сучасні будівлі обителі споруджено в XVIII-XIX столітті. Двоповерхові келії в стилі бароко зведені в 1766-1772 роках, а Свято-Миколаївський храм створений в стилі класицизму - в 1798-1804 роках. Ще одна архітектурна перлина монастиря барокова огорожа з баштами постала в XVIII столітті. На території обителі є старовинна винокурня та цілюще джерело, а ще розкішний сад та доглянуті квітники. В іконній лавці окрім стандартних свічок, ладанок та духовної літератури ще пропонують печиво та вишукані шоколадні цукерки, що виробляють саме тут.
 |
| сад на території Свято-Миколаївського монастиря |
 |
| в спеку нема нічого кращого ніж попити холодної водички з монастирського джерела |
Другим за часом свого існування є Свято-Покровський чоловічий монастир у селі Ракошино. Церкву монастиря побудовано у 1922-1927 роках за проєктом офіцера-емігранта з росії Всеволода Коломацького. Ще у юнацькому віці Коломацький був 7 разів поранений. Він керував 120-м полком у Мукачеві, а згодом прийняв сан священика і певний час був куратором церкви, зведеної за його проєктом. Під час будівництва храму родина Коломацького померла від хвороби, поруч з храмом їх і поховали. Після закінчення будівництва, Коломацький переїхав до Праги і саме там прожив решту свого довгого життя во славу церкви.
Храм у селі Ракошино є хрестово-купольною базилікою, яка увінчана сімома куполами. Кошти на будівництво церкви збирали селяни з найближчих сіл. В. Коломацький розписав інтер'єр собору, але з його розписів зберіглася лише ікона Знамення Божої Матері.
В радянські часи у храмі розмістили музей атеїзму (дякувати Богу, що не конюшню). У 1998 році ікона Знамення Божої Матері заплакала, мабуть натякала що храм вже потрібно починати відновлювати.
24 лютого 2001 року було засновано Свято-Покровський чоловічій монастир. Храм був в жахливому стані, стріха протікала та ще й присутність портретів головного радянського ідола спотворювала простір. Відбудовували храм за кресленнями В. Коломацького, добудували келії, звели дзвіницю, відкрили сироварню з італійським обладнанням і за італійськими рецептами, в асортименті десь видів 10 смачного сиру, є навіть з буйволового молока. Допоміг у створенні сироварні італієць Джузеппе, який мріяв про відкриття сироварні на Закарпатті. А ще тут є сад і пасіка, маленький зоопарк і, звісно, котики з собачками. З роками збільшилася не тільки площа монастиря, але й кількість прихожан. Нове життя обителі починалося з 2-3 прихожан, зараз же під час служби храм переповнений і люди часто стоять на вулиці. У підпорядкуванні монастиря також перебуває скит у селі Кострино.
 |
| Свято-Покровський храм у селі Ракошино |
 |
| на території Свято-Покровського чоловічого монастиря у селі Ракошино |
 |
| дзвіниця і в'їзд до Свято-Покровського чоловічого монастиря (с.Ракошино) |
В храмі вашу увагу приверне ікона Божої матері, біля якої складені ланцюжки і каблучки - подяка Божій матері за вдалий шлюб та позбавлення від безпліддя. Допоможуть у зціленні від усіляких хвороб мощі Святого Пантелеймона цілителя. Ще в монастирі є дзвін, вилитий на честь Святої родини - якщо правильно в нього вдарити, то він допомагає зберегти родину.
 |
| в середині Свято-Покровського храму в селі Ракошино |
 |
| інтер'єр Свято-Покровського храму (с. Ракошино) |
 |
| той самий дзвін на честь Святої родини |
 |
| пам'ятник Святим Кирилу і Мефодію |
 |
| головний храм Свято-Тройце-Кирило-Мефодіївського монастиря - храм Святої Трійці |
 |
| один з житлових корпусів монастиря |
 |
| дзвіниця та ще один житловий корпус |
 |
| на першому поверху дзвіниці - іконна лавка |
 |
| прогуляємося територією монастиря |
 |
| за оцим маленьким парканом територія, на яку відвідувачам вже нема дозволу входити - там вже суто монастирське життя без відволікання на мирське |
Це найсуворіший за вимогами монастир - хустка і спідниця обов'язкові для відвідування храмів (коли вам місцевий гід буде розповідати, що це особливості православ'я, не вірте, бо ці вимоги не є канонічними, ну а хустка багаторазового використання ще й просто не гігієнічно). Фотографувати в середині храмів теж заборонено. В іконній лавці продають корисні смаколики, створені руками черниць з фруктів, меду та продуктів бджільництва.
 |
| інтер'єр Свято-Троїцького храму |
Ну і четвертий монастир, до якого ви завітаєте - Красногорський чоловічий монастир на честь Всіх Святих, засновано у липні 2006 року. Раніше на цій місцині був розташований храмовий комплекс Милосердя, заснований протоієреєм Миколаєм Ришко.
Головний собор на честь Всіх Святих будувався 10 років і був освячений у 2013 році. Храм постав на місці згорілої церкви. Місцеві бають, що крадії підпалили стару церкву, щоб приховати крадіжку ікон і цінних речей. Але церкву збудували наново, а крадії-підпалювачи важко хворіли. А головна ікона обителі тоді вберіглася - з якоїсь причини її перенесли до іншого храму.
 |
| верхня частина монастирського комплексу - собор на честь Всіх Святих, святе джерело, дзвіниця, храм на честь ікони Божої Матері Всіх скорботних радість |
 |
| собор на честь Всіх Святих |
 |
| в середині собору Всіх Святих |
Територія обителі доволі велика і мальовнича, але ще не все зроблено, опоряджувальні роботи тривають. Цікавим є старий дерев'яний храм Святого Миколая. Часто відвідуваним є собор на честь чудотворної ікони Божої Матері "Всіх скорботних радість". За окладом цієї ікони з 2011 року без землі і води у період Пасхальних свят розквітають засохлі білі лілеї. Знавці кажуть, що таких ікон всього три у всьому світі. Незбагненні дива...
 |
| храм Святого Миколая |
 |
| церква на честь ікони Всіх скорботних радість |
 |
| в середині церкви на честь ікони Всіх скорботних радість |
 |
| в нижньому правому куті іконостаса та сама ікона Всіх скорботних радість - живі білі лілеї квітнуть на абсолютно сухих стеблах |
З гори, де розташований монастир, добре видно іншу гору - на якій розташований Мукачівський замок Паланок. Якщо добра погода і у вас ясний зір, то ви його побачите.
 |
| нижня частина монастиря і вид на гору із замком Паланок |
Немає коментарів:
Дописати коментар