Дібрівський кінний завод № 62 знаходиться у Полтавській області, недалеко від відомого курортного міста Миргород. М'який клімат, чудова і багата на різноманітну рослинність природа, успіхи у кінництві мешканців тутешнього села дали підстави Великому князю Романову заснувати наприкінці XIX століття кінний завод саме тут.
Під час оздоровлення на курорті Миргород, є нагода отримати ще одну прекрасну "лікувальну процедуру для нервової системи" - відвідати кінний завод у Дібрівці та поспілкуватись із чудовими, красивими і розумними істотами - кіньми.
 |
| орловські рисаки |
У 1888 році, подорожуючи Полтавщиною, князь Дмитро Костянтинович Романов оцінив родючі степи та м'які зими цього краю і доклав чимало зусиль, скуповуючи землі, на яких потім взявся за створення конезаводу. Основною метою створення конезаводу було створення розплідника верхових рисистих коней та розведення невеликих коней-ваговозів, що здатні перевозити великі вантажі і розвивати швидкий алюр. На будівництво кінного заводу з казни спрямовували необмежене грошове забезпечення. Було побудовано конюшні, церкву, манеж, іподром, житлові приміщення для коневодов, контору і клуб. Було закуплено багато племінних тварин.
Завдяки відмінним орловським рисакам, Дібрівка мала величезну кількість виграшів у змаганнях на іподромах, торги на аукціонах також були дуже успішними. Тут працювали досвідчені наїзники. Було створено школу майстрів-наїзників, коневодів, лимарів, ковалів. Працювала ветеринарна та зоотехнічна команда.
В 1917 році кінний завод за проханням Великого князя, який намагався вберегти завод від розграбування, було прийнято у державну власність. У часи громадянської війни і безладу багато коней загинуло, завод був неодноразово пограбованим. Ще більші втрати по кінному господарству нанесла Друга світова війна. І хоча певну кількість коней змогли евакуювати, деяких повернули з німецького "полону", на жаль, це не врятувало російську рисисту породу коней, фахівці конезаводу її відновити вже не змогли.
На сьогоднішній день Дібрівський кінний завод - це багатогалузеве підприємство. Поля конезаводу засівають різноманітними культурами (у конезавода 6039 га землі), розвивають тваринництво, навчають їзді на конях.
 |
| іподром кінного заводу в Дібрівці |
У 1982 році збудовано кумисну ферму. Тут розводять племінних ваговозних коників, ця порода ваговозів одна з найменших в світі. Ваговозний молодняк іде на продаж, а кумис користується попитом в оздоровчих закладах, після свята заводу (2 травня) його починають продавати в невеличкій кількості в навколишніх містах (Миргород, Лубни).
 |
| контора Дібрівського кінного заводу |
 |
| гід починає розповідь про Дібрівку |
 |
| Зруйнована церква |
 |
| експонати музею |
 |
| Палац Великого князя в Дібрівці |
 |
| Сучасний вигляд палацу Великого князя |
 |
| Клуб |
Під час мандрівки конезаводом, дозволяється пригостити коней яблучком, печивом, цукром чи травичкою. Дозволяють поспілкуватись і погладити тварин, але не всіх - до елітних виробників просять не наближуватися. Пропонують не тільки оглядини коней, але й можливість покататися на бричках або верхи (для сміливих). Ще гід обов'язково покаже гніздо лелеки, куди птахи повертаються вже більш, ніж 100 років поспіль.
 |
| малеча орловських рисаків |
 |
| орловські рисаки |
 |
| орловські рисаки |
 |
| лелеки - 2016 рік |
 |
| лелеки - 2017 рік |
Подаруйте собі і, особливо своїм дітям, свято - відвідайте Дібрівський кінний завод. Приїжджайте сюди з екскурсією або на свято заводу, коли будуть кінні забіги і великий концерт.
Відомим монастир став і завдяки тому, що тут дуже полюбляв зупинятись Константинопольський Патриарх Афанасій, подорожуючи між Константинополем і Москвою. Тут він і закінчив свій земний шлях у лютому 1654 року. В 1662 році мощі Патріарха Афанасія було визнано нетлінними і згодом його прославили в сонмі святих. Оскільки поховали його за східною традицією, незвичною для Русі - в сидячому положенні, то і нарекли його Афанасій, що Сидить. Мощі святителя Афанасія довгий час зберігалися в Мгарському монастирі аж допоки не були перенесені до Благовіщенського собору в Харкові. Кажуть, що капці святого час від часу псуються і потребують заміни - це свідчить про те що святий Афанасій не сидить на одному місці, а подорожує світом, щоб нести людям добро, любов і світло.
