Нотатки з мандрів: Духовно надихаюче місце - Мгарський чоловічий монастир на Полтавщині

Спасо-Преображенський чоловічий монастир на горі Мгар є прикладом дива відродження. Прикладом того, як любов до праці, наполегливість і молитви долають проблеми і багаторічний занепад.

Мгарський Спасо-Преображенський монастир

Екскурсія має бути цікавою і для паломників, і для тих хто вважає за потрібне бути обізнаним щодо історії і архітектури рідної країни. Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир розташований недалеко від міст Лубни і Миргород на правому березі річки Сула. Місцина дуже мальовнича. Монастир було засновано у 1619 році завдяки зусиллям, які доклала Раїна Вишневецька (Могилянка). В оповіді про близнюків Т.Г. Шевченко розповідає, що про місце, де необхідно заснувати Мгарський монастир, Раїну сповістили янголи.

Спочатку споруди монастиря були дерев'яними. Але починаючи з другої половини XVIII сторіччя, монастир почав зведення кам'яних будівель - Преображенський собор, келії, дім настоятеля. Наприкінці XIX сторіччя окрасою монастиря стали дзвіниця над в'їзною брамою і тепла Благовіщенська церква. Від будівлі старих келій залишилась, на жаль, лише одна стіна.

Преображенський собор

дзвіниця

Преображенський собор

Відомим монастир став і завдяки тому, що тут дуже полюбляв зупинятись Константинопольський Патриарх Афанасій, подорожуючи між Константинополем і Москвою. Тут він і закінчив свій земний шлях у лютому 1654 року. В 1662 році мощі Патріарха Афанасія було визнано нетлінними і згодом його прославили в сонмі святих. Оскільки поховали його за східною традицією, незвичною для Русі - в сидячому положенні, то і нарекли його Афанасій, що Сидить. Мощі святителя Афанасія довгий час зберігалися в Мгарському монастирі аж допоки не були перенесені до Благовіщенського собору в Харкові. Кажуть, що капці святого час від часу псуються і потребують заміни - це свідчить про те що святий Афанасій не сидить на одному місці, а подорожує світом, щоб нести людям добро, любов і світло.

Святий Афанасій

Головний храм монастиря - Спасо-Преображенський храм. Його архітектором був Йоган-Баптист Зауер, який створив і Троїцький храм у Чернігові. Храм має багате зовнішнє оздоблення, яке є не дуже характерним для православних храмів, але відповідає тогочасним архітектурним тенденціям. Храм мав величний іконостас з деревини липи, червоний із позолотою. Його знищили у дикі, буремні післяреволюційні часи. На тепер, іконостас відновлюють, користуючись старими світлинами та малюнками.
Десятиріччями після більшовицького перевороту і розстрілу останніх ченців (мгарських мучеників) у храмах Мгарського монастиря не було богослужінь. В 20-ті роки тут утримували дітей "ворогів народу", з 1937 року - дисциплінарний батальйон, з 1946 року - артилерійські склади, з 1985 року - піонерський табір. Тільки в травні 1993 року монастир повернули православній громаді і у храмах почалося відродження.

Відвідайте стародавню святиню, візьміть із собою дітей, для них не зайвим буде послухати розповіді ченців. Відчути любов до рідної землі, зрозуміти радість спілкування з птахами, що ними опікуються ченці. Хижі птахи, яких в монастирі лікують після травмувань, перебувають під наглядом у великих комірках, інші - вільно, гордо і доволі галасливо гуляють територією.

Мгарський монастир має велике господарство. Якщо ви спитаєте скільки ж в монастирському стаді корів, то вам з посмішкою дадуть відповідь або "Достатньо", або "Комерційна таємниця". У магазинах, що на території монастиря, можна придбати різноманітну освячену продукцію монастирського господарства (хлібні вироби, мед, молочні продукти). Пропонують лікувальні чаї майже від усіх хвороб (найсмачніші, як на мене, - козацький та вітамінний), сировина для чайних зборів вирощується недалеко - в селі Березоточа Лубенського району, де з 1916 року знаходиться науково-дослідна станція лікарських рослин. Іконна лавка пропонує освячені ікони, книги, хрестики, лампадки та інші обрядові речі.
Недалеко від монастиря знаходиться монастирський скит - тихе, затишне, красиве місце. Тут багато квітників та рідкісних рослин, оздоблення виконане вправними ковалями. Джерело Святого Афанасія дає цілющу воду, а церква Благовіщення Богородиці дарує розраду втомленим подорожнім. Скит є місцем, де поховані ченці-мученики, розстріляні натовпом революціонерів-безбожників, також тут знаходиться улюблене місце усамітнення святого Афанасія.