Святі обителі Чернігова

 Чернігів - одне з найдавніших міст Європи. Перша письмова згадка про місто датована 907 роком і не будь-де, а у "Повісті временних літ". Чернігів, що був столицею Чернігово-Сіверського князівства, згадано слідом за Києвом серед давньоруських міст, чиї вояки під проводом Віщого Олега підкорили Царьград та змусили імператора Візантії платити данину русичам. Впродовж кількох століть Чернігів "наступав на п'яти" Києву щоб мати статус найбагатшого, найосвіченішого ті найсвятішого міста Русі.

 Слід визнати, що архітектурним та духовним пам'яткам Чернігова поталанило більше за Київські, на щастя, багато храмів вціліло і під час монгольської навали, і під час радянської боротьби з історичною пам'яттю. Місто Чернігів з його архітектурно-історичними пам'ятками ще в радянські часи було внесено до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 Мандрівників, що в'їжджають до Чернігова по київській трасі, гостинно зустрічає світла струнка красуня Катерининська церква. Вона збудована на місті давнього храму часів Київської Русі у стилі українського бароко та присвячена звитязі козаків Чернігвського полку під час Азовської кампанії. Освячення церкви відбулось у 1715 році і з тих пір суттєвих змін церква не зазнала.

 Красу Катерининської церкви Національний банк закарбував у пам'ятних монетах.

 З пагорба від Катерининської церкви відкриваються чудові краєвиди. З одного боку - Вал із 12 гарматами, направленими у бік Києва, а з іншого - Болдині гори та маківки Троїцько-Іллінського та Єлецького Успенського монастирів.

пам'яті жертв Голодомору

  Назва "Болдині гори" походить з сивої давнини від давньоруського слова "болд", що означає "дуб", вперше згадується в літописі в 1074 році. На терасах Болдиних гір розташовано меморіал Слави на честь перемоги у Другій Світовій війні. та Троїцько-Іллінський монастир. На південному схилі Болдиних гір знаходиться пам'ятка підземної архітектури - Антонієві печери - комплекс печерних храмів, заснований у 1069 році Преподобним Антонієм Печерським. Антоній Печерський, уродженець Чернігівщини, відомий серед іншого тим, що у 1051 році заснував у Києві відомий у всьому світі печерний монастир - Києво-Печерську лавру. Преподобний Антоній був праведним та суворим старцем, в якого завжди була своя думка, тож у 1069 році після непорозумінь з київським князем, він залишає Київ та вирушає до Чернігова - другого за значенням давньоруського міста. Комплекс Антонієвих печер складається з трьох підземних церков та системи галерей. Кажуть, що десь у галереях багатьом являвся привид Преподобного Антонія. Біля входу до печер наприкінці XI століття зведено Іллінську церкву, яка є рідкісним зразком однобанного храму, що зберігся до наших днів. Наприкінці XVII століття Іллінська церква була оновлена та значно розширена коштом Чернігівського полковника Стефана Подобайла. А в 1910 році поруч побудували невеличку триярусну дзвіницю.

  Від Іллінської церкви парком (залишками стародавнього лісу) із віковими дубами можна потрапити до Троїцько-Іллінського монастиря. Це пам'ятка архітектури XVII сторіччя. Комплекс монастиря складають Троїцький собор, збудований в 1679-1695 роках, Трапезної Введенської церкви (1677-1679), величної з дуже багатим декором 5-ярусної дзвіниці, келій та будинку настоятеля. Ще тут є чудовий яблуневий сад. Головною святинею монастиря є чудотворна ікона Іллінської Божої матері. На території монастиря та в Троїцькому соборі знайшли вічній спокій чернігівські ієрархи, тут знаходиться могила українського письменника-байкаря Л.Глібова та каплиця-склеп відомого дипломата Г.Щербини.