Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця"

 На 126-му кілометрі траси Кіпті-Глухів-Бачівськ знаходиться славнозвісний Батурин. Містечко Батурин має велике минуле і є символом нелегких історичних шляхів української державності.

 Заповідник "Гетьманська столиця" - це безцінні і цікаві пам'ятки історії, архітектури, культури, археології і природи. Умовно пам'ятки Батурина можна поділити на три основні локації. Перша - це, звичайно, Цитадель Батуринської фортеці із відновленою стіною і вежами, козацькою криницею, пам'ятним Хрестом героям-оборонцям Батурина у 1708р., церквою-усипальницею Воскресіння Господнього та Воскресенська церква - місце поховання Кирила Розумовського.

 Другою важливою локацією заповідника можна вважати палацово-парковий ансамбль, що належав останньому гетьману Лівобережної України Кирилу Розумовському.

 Третя зона розташування цікавих історико-культурних об'єктів "Гетьманської столиці" - парк "Кочубеївський". Тут знаходиться єдиний автентичний свідок життя і діяльності гетьманів Д.Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи та руйнації Батурина військами Меншикова у 1708 році - будинок Генерального суду Лівобережної України. А державність починається із закону. В 1669 році з'явилася у м.Батурин (на той час близько 13 тис. мешканців) кам'яниця в стилі українського бароко, де було розміщено Генеральний суд.

 Пам'ятку архітектури другої половини XVII ст. було відреставровано у 2003-2005рр. і створено музей судочинства. що відкрився у 2008 році. Експозиція музею розповідає історію відправлення правосуддя на Лівобережній Україні, історію родини Кочубеїв, про романтичне і трагічне кохання юної Мотрони Кочубей і гетьмана Івана Мазепи. У підвальному приміщенні виставлені воскові фігури в'язня та писаря генерального суду, відтворені (за описами) камери попереднього ув'язнення та камери слідства (із знаряддями тортур - куди ж без цього).

  Історія діяльності Генерального суду в Батурині - це невід'ємна частина частина судової системи України, одна із складових якої - проведення слідства і дізнань. Відвідати цей сумний заклад у 1672 році довелося кошовому отаману Іванові Сірку, який оспівується у численних козацьких думах, народних піснях і легендах. Доля спрямувала до батуринської в'язниці навіть легендарного фастівського полковника Семена Палія.

  Як і 300 років тому, в затишному парку стоїть ця цегляна, одноповерхова будівля. Коли Василь Кочубей був обраний Генеральним суддею, будинок перейшов у його особисту власність. Будинок-музей розкриває планову структуру маєтку козацької старшини та дворянства XVII-XIX ст., демонструє залишки тодішніх "розкошів" побуту родини судді.
 Парк "Кочубеївський" - пам'ятка природи, створений на основі природної діброви. Саме тут колись ходили на побачення закохані юна Мотря Кочубей та гетьман Іван Мазепа. Сьогодні парк дбайливо доглянутий, тут створено діючу пасіку, яку названо на честь видатного бджоляра Петра Прокоповича, в 2007 році посаджено яблуневий сад, а на місці дуба, в дуплі якого закохані Мотря і Мазепа ховали свої листи, встановлено пам'ятник їхньому коханню.

   Головна алея парку приведе до пам'ятника Петру Івановичу Прокоповичу (скульптор Інна Коломієць). П.І Прокопович - бджоляр-дослідник та винахідник. Перший рамковий вулик був винайдений у 1814 році саме ним. Доречі, садиба-музей П.І. Прокоповича зовсім недалеко від Батурина, тож поціновувачі та знавці бджолярної справи, дорогою до Києва можуть завітати ще і туди.

  Деякі доріжки "Кочубеївського" парку приведуть до залишків оборонних земляних валів Батурина, а біля входу всіх зустрічає дерев'яна капличка, збудована на честь дня народження  Великого Кобзаря. Тарас Шевченко відвідував Батурин, надихався тут давньою славою Івана Мазепи і навіть гостював на пасіці Петра Прокоповича. Через Батурин пролягав і останній путь Т.Г. Шевченка до Чернечої гори.

  Неподалік від парку височіє Покровська церква - зразок сучасної сакральної архітектури. Церква Покрова Богородиці зведена за меценатські кошти і відкрита 25 серпня 2008 року за участі Президента України В.А. Ющенка, який доклав чимало зусиль, щоб відродити славу гетьманського Батурина.

    Оглянути всі принади заповідника "Гетьманська столиця" за один день важко і нерозумно. Бажано запланувати дводенну мандрівку. В Батурині є непогані готелі, наприклад "Вітрила Маклая", що неподалік від Цитаделі.