 |
| Ужгородська фортеця |
Це місто на заході України є найменшим з обласних центрів країни, але має давню і багату історію. Ужгород розташований в унікальній кліматичній зоні. Близькість Карпат і річка Уж, яка протікає через усе місто, створюють м'який клімат, дарують красу і затишок. Японська сакура і магнолії додають міським скверам і паркам особливої виразності. Зустрічається навіть такий гість з півдня як ягідний тис. Троянди, що квітнуть у листопаді, для Ужгорода цілком нормальне явище.
Стосовно назви міста Ужгород існує безліч легенд і версій, які мають і українське і угорське підґрунтя. "Хрещеним батьком" міста вважають арабського мандрівника і географа Аль-Ідрісі. Найдавніша згадка про Ужгород датована 1154 роком, коли на замовлення сицилійського правителя Рожера II було розпочато роботу над географічним атласом світу. У творі науковця було подано назву міста як "Гункбар" або "Унгу", які з часом перетворились на Ужгород. Хоча багато хто переконаний, що назву місту все ж подарувала річка Уж. А Угорський літопис вказує дату заснування Ужгорода – 872 рік і був відомий під ім'ям Унгвар. «Вар» перекладається як «фортеця», а значень слова «Унг» мовознавці пропонують кілька, причому абсолютно різних: від «швидкий» до «південь».
В Ужгороді майже весь центр - це пішохідна зона. Тут розташовані міські архітектурні родзинки, а ще безліч магазинів і ресторанів, затишних кав'ярень. Уздовж річки Уж - променад по довгій липовій алеї (донедавна вважалася найдовшою в Європі). Під час прогулянки центром міста звертайте увагу на маленькі бронзові скульптури, що причаїлися в на парапетах набережної, на будинках і в дворах. Щоб знайти всі міні-скульптури, кажуть, потрібно десь години 3 і
карта.
 |
| пішохідний міст |
 |
| липова алея Ужгорода |
 |
| річка Уж |
 |
| міні-скульптура Миколайчика |
Пішохідний міст і майдани на обох берегах річки Уж дуже мальовничі і мають зацікавити своїми спорудами. Наприклад, готель "Корона" на площі Є.Фенцика (більш відома за історичною назвою - Театральна площа) є пам'яткою архітектури початку XX ст., побудований у 1908 році. Але головною окрасою площі, безперечно, є будівля філармонії. Ця будівля, що колись була синагогою, є знаним шедевром європейської культури. Автори проекту - австро-угорські архітектори Л.Ферстер і Ф.Фесл. Синагога є першою залізобетонною спорудою Ужгорода (1904р.), побудована у романтичному стилі із додаванням візантійських і мавританських мотивів. Після Другої Світової війни будівля вже належить обласній філармонії. Ще одна пам'ятка площі - театр ляльок. Його звели у 1864 році для гастролювання антрепризних груп, вистави тут ставилися українською, угорською, чеською, словацькою і, навіть, ромською мовами. З 1920 і до 1929 року театр став прихистком для професійного українського театру - "Руського театру "Просвіта", яким три роки керував відомий режисер і актор Микола Садовський (Тобілевич). З 1980 року театр остаточно знайшов своє призначення - дарувати радість малечі. Прилеглість площі до Пішохідного мосту та набережної і наявність театру, зробили цей майдан осередком відпочинку містян і гостей Ужгорода, тут часто проходять вистави просто неба. Мало хто з туристів може встояти і не зробити світлину з бронзовим художником, що завмер тут, на площі. Це пам'ятник відомому художнику-реалісту Гнату Рошковичу, до речі, на його мольберті можна побачити минуле - Пішохідний міст на початку XX ст.
 |
| Філармонія |
 |
| Театральна площа |
 |
| готель "Корона" |
 |
| пам'ятник Августину Волошину |
 |
| ляльковий театр |
 |
| скульптура Гната Рошковича |
 |
| вечір на Театральній площі |
Всіх туристів приваблює Ужгородський замок-фортеця. Замок є пам'яткою архітектури X-XVI ст. За час свого існування замок був багато разів атакований, тому життя змусило перетворитися на фортецю із могутніми мурами, ровами і фортифікаційними спорудами. У плані замок має форму трапеції, по кутам якої знаходяться муровані бастіони давньоіталійського типу, характерні для епохи раннього ренесансу. Замок має майже 40 приміщень. В багатьох з них розташовані музеї. Найдавнішими приміщеннями замку є каземати, що розміщуються у підземеллях фортеці. В середині замку за могутніми стінами - затишний парк, де між рослинами і рештками старовинних будівель знайшли собі прихисток бронзові скульптури. Замок надає свою територію для проведення культурних заходів і історичних реконструкцій. Туристів тут чекає окрім історичних і архітектурних принад ще й чудовий ресторан, винний погреб і сувенірний магазинчик.
 |
| Ужгородська фортеця |
 |
| Ужгородський замок та подвір'я фортеці |
 |
| Ужгородський замок |
 |
| подвір'я Ужгородського замку |
 |
| кожна пристойна фортеця має глибокий колодязь |
Дуже вдало використаний пагорб, на якому височіє замок-фортеця. Схил перетворений у парк, в якому знаходиться музей народної архітектури і побуту. Тут представлені дерев'яні хати минулих століть з різних регіонів, водяний млин, пташники, пасіка. Особливо приваблює всіх дерев'яний храм XVIII ст. - Шелестівська Михайлівська церква, яку ще часто називають церквою Архістратига Михаїла. Певні джерела свідчать, що зведена вона була в 1777 році в селі Шелестів Мукачівського району, інші ж - що в 1777 році вона була освячена, а збудована раніше.
 |
| Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор |
А на іншому березі річки Уж знаходиться православний храм Покрови Пресвятої Богородиці, зведений у 1930 році на честь героїв Першої світової війни.
На околиці міста розташована унікальна споруда - церква-ротонда, яку знають як Горянську ротонду або церкву Святої Анни. Це найдавніша кам'яна будівля Ужгорода. Стара частина - шестигранна ротонда, є зразком романської архітектури X-XI століття. Фасадна частина будівлі, в якій відбуваються богослужіння, добудована у XII-XIV ст. Церква знана фресками італійської школи, що датуються XIVст. Територія навколо церкви опоряджується, хоча донедавна була занедбана і захаращена.
 |
| Церква Святої Анни (Горянська ротонда) |
В середмісті Ужгорода є ще одна пам'ятка давнини - підвали-каземати із могутніми склепіннями. Зведені вони були в 1781 році і відомі як пивоварня "Совине гніздо" та підвали Ракоці. У XVIII ст. ужгородські купці активно торгували закарпатським вином і зберігали його у підвальній частині будівлі, на верхніх поверхах була пивоварня. І на тепер, підземна частина використовується для зберігання вина, а восени (у листопаді) поряд проходить фестиваль молодого вина (таке собі закарпатське свято божоле). Різноманіття, смак і якість закарпатських вин задовольнить будь-кого.
 |
| свято молодого вина в розпалі |
В самому центрі Ужгорода на пішохідній вулиці Августина Волошина знаходиться костел Святого Георгія (Святого Юрія). Задуманий храм був Юрієм Другетом ще в 1610 році (ця відома родина взагалі дуже багато зробила в Ужгороді і для Ужгорода), але остаточно зведено цей римо-католицький храм у стилі бароко було аж наприкінці XVIII ст. (в 1766 р.), годинник на його башті показує точний час з 1904 року (це вже третій годинник і, мабуть, найщасливіший). А пам'ятник Августину Волошину, який був з березня 1939 року Президентом Карпатської України, зможете відшукати біля філармонії.
 |
| костел Святого Юрія |
 |
| годинник, що показує точний час |
 |
| мандруючи вулицею А.Волошина |
З відносно нових туристичних принад міста, слід обов'язково згадати маленький пасаж Гірчичне зерно, скульптуру ліхтарника Дяді Колі і глобус Ужгорода. Скульптури прикрашають старовинну вулицю Корзо, що в перекладі з італійської означає "місце для прогулянок". Прогулянка Корзо в бік набережної приведе туриста до ще однієї цікавинки, вже природного походження, - до могутнього ясена Масарика, якому виповнилося значно більше сотні років.
 |
| провулок (пасаж) Гірчичне зерно |
 |
| ліхтарник Дядя Коля |
 |
| ясен Масарика |
 |
| пішохідна Корзо |
Ужгород - багатонаціональне місто, а Закарпатська область має кордони із чотирма країнами, тому в місті лунає говірка з багатьох мов і діалектів (в місті є навіть словацька гімназія). Відкритість до світу відчувається не тільки в архітектурі і спілкуванні, але й в різноманітних ресторанах, які пропонують страви угорської, словацької, чеської і української кухні. Багато страв з грибами , які постачаються з екологічно чистих карпатських лісів. А закарпатська кава - це особлива тема. Кавовий аромат і запахи свіжої випічки просто змусять туриста завітати до якоїсь з багато чисельних симпатичних вуличних кав'ярень.
В теплу пору року гостей зустрічає ботанічний сад, де зібрані незвичні для України рослини, і непогано почувають вони себе не тільки в оранжереї. Уздовж річки Уж від ботанічного саду аж до самої філармонії - колії дитячої залізниці. Вагончики збережені, але залізниця не працює.
 |
| ботанічний сад Ужгорода |
 |
| ботанічний сад Ужгорода |
 |
| рештки дитячої залізниці |
На іншому березі мандрівники можуть помилуватися будівлею вокзалу та Кирило-Мефодіївським собором. Але слід звертати увагу не тільки на такі великі об'єкти, але й на веселі арт-об'єкти, що можуть причаїтися в неочікуваних місцях.
 |
| Кирило-Мефодіївський собор |
 |
| вокзал Ужгорода |
 |
| у приміщенні вокзалу |
Найчастіше Ужгород приваблює відвідувачів навесні, коли він стає рожевим від магнолій і сакур, що мереживно квітнуть вулицями.
