Невицький замок - один з найдавніших замків Закарпаття. Розташований за якихось 12 км від Ужгорода, на високому лесистому пагорбі вулканічного походження, над річкою Уж. До замку веде серпантином крута кам'яна дорога. В давнину цей замок мав стратегічне положення. З його стін можна було контролювати вихід з Ужанської долини, якою проходив торговельний шлях з Угорщини через Ужоцький перевал у Галицько-Волинське князівство і Польщу.
 |
| Невицький замок |
 |
| Дорогою до Невицького замку |
Археологи датують появу замку кінцем XII ст. і пов'язують із галицькою політикою угорських королів - замок виник через зростання напруження між двома сусідніми державами. А в документах 1364 року вже є згадки і про під замкове село Невицьке.
У 1337 році замок був подарований Вільяму I Другету. Рід Другетів - аристократи італійського походження. Вони володіли Ужгородом, Невицьким замком і всією Ужанською долиною протягом трьох з половиною століть. Другети суттєво перебудували замок - на місці дерев'яних укріплень постали надійні (на той час) муровані фортифікації. В результаті на важкодоступному вулканічному пагорбі виникла могутня готична замкова споруда.
Сучасного планування замок набув у XV-XVI ст. Архітектурний комплекс Невицького складався із замкових корпусів і системи укріплень, до яких входили вали, рови підйомний міст і подвійні муровані стіни із баштами. Зовнішній вал оточує замок півколом, за ним глибокий рів, а далі - внутрішній вал, на якому зведені мури із 4-ма баштами. Головні замкові споруди поєднані галереєю з подвійних мурів, яка веде до 6-ти кутної в'їзної брами. З боку річки замок захищав крутий схил Замкової гори, укріплений підпірними стінами. Замкові корпуси побудовані на початку XIV ст. На замковому дворі знаходилась вибита у скелі криниця. Центром оборони замку була квадратна Башта-донжон. Вхід до внутрішнього двору замку був доволі вузький, що обмежувало можливості нападників, а захисникам дозволяло розстрілювати ворогів майже як у тирі.
У XVII ст. замок декілька разів змінював господарів аж, допоки, у 1644 році війська трансильванського князя Дьордя II Ракоци не зруйнували його. Відтоді більше замок не відбудовували. З часом він втратив своє стратегічне значення, та і стіни зазнали значних руйнувань. Хоча деякі стіни, що встояли, сягають сучасних двох-трьох поверхів.
Замок вражає своєю архітектурно-художньо композицією, надзвичайно вдалим використання місцевості для військово-оборонних цілей.
Вхід до руїн Невицького замку вільний, але величезний плакат попереджає про небезпеку. Тим сміливцям, хто все ж наважиться поблукати територією замку і піднятися на його стіни, відкриється дивовижна панорама Ужанської долини. Можна побачити селище Невицьке, стару греблю на річці Уж та потяги, що кудись їдуть по важливих справах.
За однією з легенд, свою назву Невицький замок отримав внаслідок трансформації слова "невістський", тому що під час небезпеки фортеця слугувала прихистком для жінок. Інша легенда пояснює назву походженням від старослов'янського слова neve - "нове".
Легенди щодо непокірних наречених мають певне історичне підґрунтя. Одну з них, про боротьбу угорського короля Матяша (1458-1490) з власницею Невицького замку Поган-дівчам котра була турецького роду, записав Володимир Гнатюк наприкінці XIX ст. Оборонні споруди замку були надто могутніми щоб швидко здолати гарнізон, тому король Матяш здолав Поган-дівча хитрістю - нічним штурмом з факелами та стадами худоби, що бекали і мекали на всі лади. Від такого пекельного дійства гарнізон і Поган-дівча перелякалися і втекли.
Туристична інфраструктура поряд із замком існує, але потребує вдосконалення і відновлення. Один готель (біля ріки Уж) вже працює, інший - на пагорбі поряд з фортецею майже готовий. Але сам замок, на жаль, ще не відреставровано.
За часів "губернатора" Геннадія Москаля була чергова спроба активізувати відновлення (або хоча б грамотну консервацію) цієї родзинки Закарпаття, було навіть виділено кошти на консервацію небезпечних споруд. І тільки після того, як цю пам'ятку історії та архітектури відвідала Марина Порошенко, Перша леді країни, яка до того ж опікувалась культурним фондом, держава надала 400 млн. грн на комплексні відновлювальні роботи. Хоча розпочалися вони досить дивно - ураган зніс дерев'яну покрівлю донжона. Втішає те що, ніхто не постраждав, крім того, покрівлю донжона все одно слід було знімати. Природа, мабуть, теж сподівається що Невицький замок приведуть до ладу і допомагає як може 😊 Тож будемо сподіватися на успіх.
У 1337 році замок був подарований Вільяму I Другету. Рід Другетів - аристократи італійського походження. Вони володіли Ужгородом, Невицьким замком і всією Ужанською долиною протягом трьох з половиною століть. Другети суттєво перебудували замок - на місці дерев'яних укріплень постали надійні (на той час) муровані фортифікації. В результаті на важкодоступному вулканічному пагорбі виникла могутня готична замкова споруда.
Сучасного планування замок набув у XV-XVI ст. Архітектурний комплекс Невицького складався із замкових корпусів і системи укріплень, до яких входили вали, рови підйомний міст і подвійні муровані стіни із баштами. Зовнішній вал оточує замок півколом, за ним глибокий рів, а далі - внутрішній вал, на якому зведені мури із 4-ма баштами. Головні замкові споруди поєднані галереєю з подвійних мурів, яка веде до 6-ти кутної в'їзної брами. З боку річки замок захищав крутий схил Замкової гори, укріплений підпірними стінами. Замкові корпуси побудовані на початку XIV ст. На замковому дворі знаходилась вибита у скелі криниця. Центром оборони замку була квадратна Башта-донжон. Вхід до внутрішнього двору замку був доволі вузький, що обмежувало можливості нападників, а захисникам дозволяло розстрілювати ворогів майже як у тирі.
 |
| залишки рову навколо Невицького замку |
Замок вражає своєю архітектурно-художньо композицією, надзвичайно вдалим використання місцевості для військово-оборонних цілей.
Вхід до руїн Невицького замку вільний, але величезний плакат попереджає про небезпеку. Тим сміливцям, хто все ж наважиться поблукати територією замку і піднятися на його стіни, відкриється дивовижна панорама Ужанської долини. Можна побачити селище Невицьке, стару греблю на річці Уж та потяги, що кудись їдуть по важливих справах.
Легенди щодо непокірних наречених мають певне історичне підґрунтя. Одну з них, про боротьбу угорського короля Матяша (1458-1490) з власницею Невицького замку Поган-дівчам котра була турецького роду, записав Володимир Гнатюк наприкінці XIX ст. Оборонні споруди замку були надто могутніми щоб швидко здолати гарнізон, тому король Матяш здолав Поган-дівча хитрістю - нічним штурмом з факелами та стадами худоби, що бекали і мекали на всі лади. Від такого пекельного дійства гарнізон і Поган-дівча перелякалися і втекли.
Туристична інфраструктура поряд із замком існує, але потребує вдосконалення і відновлення. Один готель (біля ріки Уж) вже працює, інший - на пагорбі поряд з фортецею майже готовий. Але сам замок, на жаль, ще не відреставровано.
За часів "губернатора" Геннадія Москаля була чергова спроба активізувати відновлення (або хоча б грамотну консервацію) цієї родзинки Закарпаття, було навіть виділено кошти на консервацію небезпечних споруд. І тільки після того, як цю пам'ятку історії та архітектури відвідала Марина Порошенко, Перша леді країни, яка до того ж опікувалась культурним фондом, держава надала 400 млн. грн на комплексні відновлювальні роботи. Хоча розпочалися вони досить дивно - ураган зніс дерев'яну покрівлю донжона. Втішає те що, ніхто не постраждав, крім того, покрівлю донжона все одно слід було знімати. Природа, мабуть, теж сподівається що Невицький замок приведуть до ладу і допомагає як може 😊 Тож будемо сподіватися на успіх.
Немає коментарів:
Дописати коментар