Нотатки з мандрів: Підгорецький замок

Підгірці - типовий приклад міста-резиденції. Назва місцевості, ймовірно, походить від імені Івана Підгорецького, першого власника Підгірців. У володінні цієї родини селище було із 1440 року. Перші згадки про Підгорецький замок датуються 1445 роком. Але свій впізнаваний вигляд замок набув у XVII ст. Його оборонні споруди збудовано у 1635-1640 рр. інженером Г. Бопланом. Будівництво фінансував польський шляхтич Станіслав Конецпольський, який викупив замок у Януша Підгорецького разом із навколишніми селами.

Підгорецький замок

За задумом коронного гетьмана (і це не єдиний його титул) Станіслава Конецпольського у Підгірцях мала бути заміська вілла. Однак, спроектований італійським архітектором Андре дель Аква палац геть затьмарив своєю вишуканістю і красою магнатські резиденції у всій окрузі.

Підгорецький замок у стилі ренесанс має триповерхову прямокутну будівлю палацу, оточеного системою бастіонних фортифікацій з ровом і казематами. Горизонтальна покрівля казематів утворювала терасу, що оточена балюстрадою. Підгорецький замок має певні риси оборонної споруди, але головне в його архітектурі естетика і краса.

У 1682р. молодший Станіслав Конецпольський відписав частину своїх маєтностей разом із Підгірцями королевичеві Якубові Собеському, а потім вони потрапили до Константина Собеського - молодшого сина короля Яна III. У 1720 році палац відкупили магнати Жевуцькі, які перетворили замок на місце розваг і гучних утіх. Він поповнився великою кількістю різноманітних творів мистецтва, книг, зброї, меблів.
Зали і галереї замку були багато декоровані ліпниною і позолотою. Оздоблення було пишним і елегантним. У палаці було 11 залів, мозаїковий кабінет, два передпокої, облаштовані були дивовижні стилізовані кабінети: золотий, зелений, дзеркальний та китайський. У замку були свій оркестр і театр.
Наприкінці XVIII ст. Підгорецький замок почав поступово втрачати свою велич і красу. Один із спадкоємців на прізвисько "Емір" багато років провів на Близькому Сході. Після повернення про замок не дбав, вів дивний спосіб життя, займався алхімією, але філософський камінь так і не віднайшов. Останній власник Підгорецького замку, нащадок давнього русько-литовського роду Роман Сангушко (початок XX ст.) більше цікавився автомобілями ,але вивіз найціннішу частину колекції замку у Бразилію.
З приходом "совєтів" решту майна пограбували, а після великої пожежі у 1956 році від палацу залишилися тільки стіни. В 60-х роках минулого століття споруду дещо підлатали і відкрили тут санаторій для хворих на туберкульоз (в 2011 в допоміжних будівлях маєтку все ще був туберкульозний диспансер). Тепер замок, який називали Галицьким Версалем, поволі повертають до життя.

головний в'їзд до палацу прикрашений гербами колишніх власників

Підгорецький замок мав неабиякі захисні мури та спеціальні місця для вартових

захисні споруди замку

Підгорецький палацовий комплекс не раз слугував своєрідним декором на зйомках відомих художніх фільмів. Тут, свого часу, знімали такі популярні фільми: "Богдан Хмельницький", "Д'Артаньян і три мушкетери", "Дике полювання короля Стаха", "Помилка Оноре де Бальзака", "Потоп".
У замковий комплекс, окрім палацу і різноманітних службових будівель входять ще костел Святого Йосипа (архітектор Кароль Романус, 1788 р.) та бароковий Гетьманський заїзд XVIII ст., на південній стіні якого розташовано сонячний годинник. Костел Святого Йосипа стоїть на вході до Підгорецького замку. На фасаді - дві колони, з яких на прихожан вдивляються постаті Йосива і Богоматері. Одразу за брамою є пам'ятник солдатам, що загинули в цих місцях у роки Другої Світової війни.